Від берега, здається, ціла миля.
У човник зазирає жвава хвиля.
Розчісує їй гребінь вітерець,
І зводить всі зусилля нанівець.
Колише літо двох закоханих в човні,
Малює меланін засмагу на спині.
Співає море їм симфонію кохання,
Лунають щирі, трепетні зізнання.
Дарма, що не вщухає злива-
Я в літніх спогадах щаслива!!!
 
© Оксана Панасенко
 

---

 
ДРУГИЕ ПРОИЗВЕДЕНИЯ ПРО МОРЕ
 

---

Поделись инфой с друзьями ;)