Осіння кава, тепло на душі,
Бо знов лечу у подорож думками.
Туди, де стежка-змійка в спориші,
І квіти під тинком рядками.
Купає ранок землю у росі,
Пишається хрумка, солодка морква.
Яскраві квіти на Купала у косі,
Похила хата й ненадійна кроква.
Там мріялося легко під стіжком.
Здавалось, хвиля знов лоскоче ноги,
Закутує у ковдру золотим піском,
І розбиває всі мої тривоги.
 
© Оксана Панасенко
 

---

 
ДРУГИЕ ПРОИЗВЕДЕНИЯ ПРО МОРЕ
 

---

Поделись инфой с друзьями ;)