- Вітаю, Лєро) З чого, зазвичай, починається твій день й як ти наповнюєш його позитивом?
 
- Зазвичай, мій день починається з доволі раннього пробудження, - близько 7:00 . Окрім звичайних ранкових гігієнічних процедур, я, з метою пробудити свій організм, випиваю дві склянки прохолодної води й одразу ж починаю збиратися на тренування.
Якщо тренування в мене не заплановано, то я присвячую півгодини заняттям з йоги або медитації.
Якщо для більшості людей тренування зранку - це каторга, то для мене, - навпаки - це заряд бойового настрою на весь день.
 
- Майже в кожного з нас є мрії. В більшості осіб ці потаємні бажання з дитинства супроводжує того чи іншу протягом життя... а наскільки твої дитячі, дівочі й теперішні мрії схожі поміж собою, наскільки легко вони реалізовуються й, якщо не секрет, про що таке особливе мріє Валерія, або, на крайняк, чекає від Діда Мороза на Новий Рік?)
 
- Я, якщо чесно, не пам'ятаю про що мріяла в дитинстві, а суворо "дівчачих" мрій в мене немає, бо характер та конституція мого мислення не дозволяє дивитися на світ через "рожеві" дівочі мрії :)
Проте "блакитна" мрія в мене, все ж таки, є - це власний авторський шоурум, з одягом мого власного дизайну та невеличка тату-студія, такого формату, якого Україна досі не бачила :)
Чому мрія "блакитна"? Тому що наразі я не маю індивідуальних ресурсів до її втілення. Проте, це не ставить крапку на шляху до втілення, а просто трохи сповільнює мій рух.

Хотілося б дарувати людям глибинні знання та неосяжні істини життя

- Як, на твою думку, легше та правильніше хлопцям і дівчатам визначитись зі своїм покликанням у житті й чи знайшла (й у чому) ти своє призначення на Землі?
 
- Я вважаю, що далеко не кожна людина має своє покликання в житті . "Покликання" та "хист" до чогось - це дві докорінно різні речі.
95% людей мають до чогось хист. Чи-то малювання , чи музика, чи економічні науки. Це те, що кожному з нас найлегше та найцікавіше, якщо можна так сказати, дається. Проте навіть власний хист до будь-чого люди звикли ігнорувати й це є їхнім головним "каменем спіткання" .
А от призначення - це найвища мета життя. Вона робить людину "особливою" в будь-якому розумінні цього слова. Це не завжди означає праведні мету або стиль життя. Людина в своєму призначенні може прожити досить важке та сповнене нещасть, життя. Або, навпаки, стати великою людиною, будівником епохи, за якою йтимуть народи. З призначенням народжуються. І його осягають впродовж багатьох років життя .
Мені здається , що я,скоріш за все, просто маю хист до багатьох аспектів життя, аніж покликання:) проте, хто зна, - можливо моє призначення ще знайде мене. Якщо так станеться, то мені хотілося, щоб це було пов'язане з просвітленням великих мас людей, хотілося б дарувати людям глибинні знання та неосяжні істини життя :)
 
- Твій особистий рецепт боротьби з ліню та наскільки ця річ псує чи покращує твоє життя?
 
- В моєму рецепті боротьби з ліню, я велосипеда не вигадала - це жорстка самодисципліна. Такий метод, в поєднанні з моїм прагматичним поглядом на життя дає досить діючий результат. Комусь це може здатися насиллям над собою, проте, особисто для мене, постійне "тримання себе в тугій узді" - найдієвіший секрет успіху в усьому.
 
- Якби ти стала, наприклад, мером Запоріжжя, чого б такого особливого ти побажала городянам на перший й останній дзвоники ?)
 
- Бути мером міста - досить невдячна праця, тому не дуже хотілось би опинитися на його місці . Проте, якщо так сталося, я б побажала кожному школяреві отримувати максимум від того, що дає йому школа. А кожному випускникові зрозуміти, що доросле життя, яке чекає попереду, тільки на перший погляд може здаватися важким і лякаючим.
Якщо ви знаєте, чого хочете, то всі примхи життя здаватимуться лишень попелом під ногами й сходинками на шляху до вашої мети.
А також порекомендувала би ніколи не сприймати уроки/лекції в штики, не вбачати в цьому намагання "зігнути усіх в одну систему". Це досить дитячий погляд на речі. Школа/університет надають не тільки освіту, а й уроки з життя, тренінги зі спілкування та взаємодії з соціумом, а також вчать боротися за гідний результат. Такі безцінні уроки не слід просто так марнувати в примарній гонитві за "дорослим життям", адже воно зовсім не таке, яким його собі уявляють 16-річні діти.
 

---

Спілкувався - Андрій Ганзюк Фото - Валерія Іонеску

Поделись инфой с друзьями ;)